IDentity project – незалежна група митців (Олена Бодасюк, Дарина Гладун, Анна Люднова, Наталія Мандрицька).

На Книжковому Арсеналі-2019 і Форумі видавців-2019 ми презентували зін логографічної поезії, який представив старовинну писемність Трипілля у верлібрах, що актуалізують і переосмислюють українську фольклорну традицію. Візуальний матеріал показав, де в сучасному житті зустрічаються логографи.

Зінів було п’ять – чотири індивідуальні і спільний, написаний на полотні, у який увійшли найкращі матеріали з індивідуальних. Таким чином відвідувачі заходу побачили, чим відрізнялися підходи до створення зінів, і як чотири різні роботи перетворилися на спільну цілісну концепцію IDentity project.

Що таке логографічний зін?

Зін логографічної поезії – синтез мистецтв, що поєднує сучасну поезію з фольклорними елементами – логографами Трипільської культури. Зін ознайомив відвідувачів презентації з верлібровою поезією, а також цікавим, але недостатньо відомим явищем українсього фольклору – логографами, тобто писемністю Трипільської культури. Логографи першопочатково використовували як мову, пізніше вони трансформувалися в більш відоме для нас явище – орнаменти. У логографах закладено безліч сенсів: від повсякденних людських клопотів та взаємодії одне з одним у соціумі до осмислення  світобудови, природних явищ і стихій, які  безпосередньо пов’язують нас із міфологією українського народу. Наприклад:

Логографи слугують своєрідними кодами, які слід дешифрувати. Розуміння цих кодів є шляхом до усвідомлення власної ідентичності та незмінних аспектів людського буття.

У поезії ж логографи отримують авторське переосмислення, виступають не лише заміною окремих мовних одиниць, а й уособленням головної думки, ідеї та самої поезії в цілому. У взаємодії верлібру та логографів зіштовхується праукраїнська реальність із сучасністю і, як наслідок, стираються категорії часу та простору. 

Пропоную вашій увазі логографічні поезії із зіну Наталії Мандрицької.

Яка ідея нашого заходу?

Творчий колектив IDentity project хоче показати, що українська народна культура – сучасна. Питання в тому, чи готові ми впустити її у своє життя і творчість, чи будемо й далі сприймати її винятково у вітрині музею. «Музейність», на жаль, досі характеризує сприйняття народної культури. Український фольклор здається нашим сучасникам морально застарілим, і вони відчуджуються від нього як від чогось неактуального й непотрібного. Наш зін – спроба сказати, що традиційна культура – жива, придатна для використання, тож для створення зіну ми використали як сучасні медіа, так і традиційні для декоративно-прикладного мистецтва матеріали, експериментували з формою та вживанням писемності трипільців.

Зін поєднує текстову й візуальну складові. До вашої уваги матеріали із зіну Олени Бодасюк.

Такий вигляд має логограф «знаки пам’яті» у графіті:

Колаж – можливість у буквальному сенсі наповнити «форму» логографа його значенням:

Презентації зінів логографічної поезії відбулися на Книжковому Арсеналі, у Залі «УВК», 24 травня 2019 року та на львівському Форумі видавців-2019, 20 вересня у Пороховій вежі. Дякуємо всім, хто завітав!

● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ● ●

Для поціновувачів прекрасного видавництво «Рідна мова» підготувало  арт-календар «Трипільські орнаменти» на 2020 рік з яскравими фото, поезіями IDentity project і, звісно, логографами. Арт-календар доведе, що українська народна культура – сучасна і модна! А стильний дизайн календаря даруватиме естетичну насолоду весь наступний рік!

Сторінка IDentity project на фейсбуці.

Текст статті – результат спільної праці, тож дякую Анні Людновій, Наталії Мандрицькій і Дарині Гладун!